Базовою кінезіотерапевтичною складовою реабілітації за Методом проф. Козявкіна є мобілізуюча гімнастика. Вона органічно входить у структуру нашої системи і є одним з основних засобів впливу.
Мобілізуюча гімнастика, як і біомеханічна корекція хребта, рефлексотерапія, спеціальна система масажу, належить до основного комплексу лікувальних процедур, які призначаються клієнтам/пацієнтам. Зазначені складові Методу проф. Козявкіна мають взаємодоповнюючий та потенціюючий ефект. Кожному клієнту/пацієнту створюється маршрут реабілітації, в якому лікар добирає найефективніше поєднання за часом, тривалістю і послідовністю засобів реабілітації.
Основними показами для проведення мобілізуючої гімнастики є неврологічні захворювання у дітей (ДЦП, затримка етапів розвитку), дорсалгії, сколіози, мігрені, наслідки травм, запальних захворювань нервової системи, інсультів, (докладніше покази і протипокази можна подивитись тут).
Формування завдань мобілізуючої гімнастики, вибір комплексу вправ, їх дозування і режим виконання занять здійснюють спільно лікар та фахівець з фізичної реабілітації (фізичний терапевт) з урахуванням індивідуальних можливостей клієнта/пацієнта.
У порівнянні з іншими методиками, які найчастіше використовуються у світовій практиці, мобілізуюча гімнастика, як складова Методу В.І. Козявкіна, має головну відмінність, оскільки реалізовується на основі принципово нового функціонального стану організму, який виникає після здійснення біомеханічної корекції хребта та великих суглобів.
Зазначений новий функціональний стан клінічно проявляється:
- нормалізацією тонусу м’язів;
- покращенням рухливості на всіх рівнях хребта та у великих суглобах;
- відновленням або покращенням провідності по моторних та сенсорних нервових шляхах на „горизонтальному” і „вертикальному” рефлекторних рівнях;
- поліпшенням кровопостачання та трофіки тканин.
Все це дає можливість фахівцю з фізичної реабілітації (фізичному терапевту) ефективніше використовувати засоби відновлення та корекції рухів і постави. Формування правильних стереотипів активних рухів, зміцнення м’язового корсету відбувається шляхом застосування методу репетиції (повторення). Він полягає у збільшенні кількості повторень рухів чи вправ у процесі проведення заняття з мобілізуючої гімнастики.
Збільшення силового навантаження на спастичні м’язи не використовується, що обумовлено функціонально-біохімічними змінами у м’язах із довготривалим патологічним тонусом, які призводять до значного зменшення їх толерантності до силових навантажень, а також до збільшення часу відновлення їх після навантаження.
У процесі реалізації завдань мобілізуючої гімнастики, важливим є дотримання основних принципів:
- принцип „від центру до периферії” (є домінуючим і полягає в тому, що спочатку ми працюємо з великими групами м’язів та суглобів, а пізніше переходимо до дрібніших м’язово-суглобових ділянок).
- принцип “від пасивного – до активного, асоційованого руху” (при відсутності/обмеженні активних рухів використовується підхід циклічного повторення пасивних рухів у напрямках фізіологічних площин із поступовим переведенням їх у пасивно-активні (пасивні ідеомоторні, активно-пасивні з допомогою) і наступним їх активним відтворенням).
Усі засоби мобілізуючої гімнастики спрямовані на глобальну мобілізацію компенсаторних можливостей організму та створення або відновлення правильного стереотипу рухів та постави, що, у свою чергу, сприяє формуванню/удосконаленню основних рухових функцій та покращенню якості життя в цілому.
Варто зазначити, що заняття з мобілізуючої гімнастики, проводять сертифіковані фахівці з фізичної реабілітації (фізичні терапевти), які окрім загальних стандартів навчання у Вищих навчальних закладах, проходять постійне підвищення кваліфікації на спеціальних тематичних курсах та семінарах, приймають участь в щотижневих заняттях для персоналу, а також у різноманітних Міжнародних науково-практичних конференціях та симпозіумах.